Виклики та пошук рішень: дискусія про недофінансування Суспільного в Івано-Франківську

👁 202

Недофінансування та виклики, які постали перед суспільним мовником у зв’язку із цим, – про це дискутували за круглим столом в Університеті Короля Данила.

У дискусії взяли участь продюсерка UA: КАРПАТИ Галина Держипільська та менеджерка Наталія Кияницька, шеф-редактор ТО Бюро новин Юрій Надольський, керівниця радіо Наталія Асатурян, а також громадські активісти, журналісти, науковці, медики та представники духовенства.

Модерувала дискусію керівниця суспільно-політичного напряму UA: КАРПАТИ Олена Нечвідова.

“Цю дискусію ми організували у зв’язку із ситуацією недофінансування Суспільного. Цього року ми недоотримали 50% коштів. На 2019-ий рік нам знову урізають бюджет, і це ставить під загрозу наше функціонування”, – сказала продюсерка UA: КАРПАТИ Галина Держипільська.

Найперше продюсерка розповіла учасникам події про телерадіоканали Суспільного мовлення, презентувала оновлені всеукраїнські та регіональні проекти.

 

 

“Теле- і радіоканали Суспільного активно взаємодіють: усі філії між собою, UA: ПЕРШИЙ, UA: КУЛЬТУРА, канали Українського радіо. Ми не є окремим князівством, як це було колись в ОДТРК. Зараз ми частина великої спільноти незалежного мовника, – розповіла Галина Держипільська. – Префікс UA: в нашій назві – знак якості контенту, в якому немає замовності та “джинси”.

Шеф-редактор новин на UA: КАРПАТИ Юрій Надольський пояснив, як працює інформаційна служба телеканалу та радіо. “Ми прагнемо до універсальності: кореспондент знімає, пише та монтує новину й адаптує її під усі наші платформи (цифрова, радіо та телеканал). Частина наших журналістів так і працює, частина – ще навчається цьому. Також зауважу, що в нас немає випадків тиску на кореспондентів, бо ми вільні від платних і замовних матеріалів. Це підтверджують численні моніторинги незалежних експертів”, – наголосив Юрій Надольський, шеф-редактор новин UA: КАРПАТИ.

Один з останніх докладних аналізів роботи UA: КАРПАТИ – ось тут.

Про бюджет і обов’язкові видатки суспільного мовника розповіла менеджерка UA: КАРПАТИ Наталія Кияницька. Згідно із Законом України “Про Суспільне телебачення та радіомовлення”, ПАТ “НСТУ” має отримувати 0,2% від видатків держбюджету за минулий рік. В умовах недофінансування Суспільне має шукати додаткові джерела коштів, щоб залишатися незалежним мовником.

“У деяких країнах суспільне мовлення існує вже близько 90 років. Ідея виникнення мовника базувалася на таких джерелах фінансування, які б були незалежні від дій влади, політичних структур, бізнесу та комерційних організацій, – нагадала менеджерка UA: КАРПАТИ Наталія Кияницька. – Одним із механізмів отримання додаткових коштів є залучення грантодавців. Це розширена практика суспільного мовлення. Івано-Франківська філія наразі в процесі пошуку таких можливостей і проектів”.

Присутні обговорили й саму модель фінансування Суспільного за кошти видатків держбюджету. Учасники дискусії зійшлися на думці, що в нашій державі вона не працює так, як повинна. Альтернативні варіанти – абонплата користувачів чи надходження від ренти за користування радіочастотним ресурсом.

 

“Треба розуміти, що ми перебуваємо на етапі переходу від старого до нового. Старого вже немає, а нового ще немає. […] Чи є у вас концепція або рекламна стратегія у роботі з рекламодавцями? Не можна сподіватися лише на кошти держави, потрібно щось і заробляти”, – зауважив інформаційний аналітик, політолог Ігор Ткач.

Продюсерка UA: КАРПАТИ Галина Держипільська наголосила на тому, що згідно з концепцією “Суспільне не є комерційним мовником”.

Своєю чергою, Наталія Кияницька зазначала, що суспільне мовлення в майбутньому планує відмовитися від реклами взагалі. “Суспільне і комерційні канали працюють у різних площинах. Ми маємо висвітлювати проблеми й питання, які цікавлять громади конкретного міста чи села. В умовах недофінансування державою, реклама на Суспільному є, але вона має чіткий регламент”, – пояснила менеджерка UA: КАРПАТИ.

“Якщо суспільний мовник фінансується з бюджету, тоді для нього політична та комерційна реклама має бути табу. Кожен громадянин уже платить податки і цим фінансує Суспільне. Робить це, щоб нам надавали дороговказ державотворення, контент культурного та просвітницького спрямування, – переконаний Андрій Русиняк, засновник і керівник медіахолдингу “РAI”. – Ви як суспільний мовник повинні напрацювати механізм системності фінансування. Якщо це буде зроблено правильно, тоді суспільний мовник буде дійсно незалежним. Якщо ж не вибудувати цю системність, тоді Суспільному не залишається шансу вижити і функціонувати”.

Галина Держипільська нагадала, що держава фінансує Суспільне лише у перехідний період – 4 роки. Учасники дискусії погодилися, що саме зараз – у період реформування – вся система ПАТ “НСТУ” є вразливою.

“Реформа Суспільного така ж важлива, як реформа медицини чи інші реформи. Дуже прикро, що цей нинішній діалог відбувається лише через те, що вас недофінансовано. Де суспільний дискурс про альтернативні моделі фінансування? Наприклад, про абонплату. Про це говорять у дуже вузьких колах, вважаю, що обговорення про це треба виносити назагал”, – поділився міркуваннями головний лікар Коломийської дитячої лікарні Олег Токарчук, який відвідав подію.

Тим часом, продовжуючи тему альтернативного фінансування суспільного мовлення, о. Іван Стефурак, головний редактор християнського часопису і директор видавництва “Нова зоря”, навів приклад фінансування церкви.

“В Україні церква живе виключно з пожертв. У деяких інших країнах церкву частково фінансує держава. Кожен платник податків підписує дозвіл, де зазначає, якій церкві він хоче віддати кошти. Суспільне телебачення – це не тільки голос для народу, а й голос народу. Тому цей народ має висловитися, чи хоче надавати кошти на Суспільне”, – зазначив він.

“Коли держава взяла на себе зобов’язання фінансувати Суспільне у цей перехідний період, а зараз не дотримується цих зобов’язань, то таким чином вона перестає піклуватися про наш інформаційний простір. У цьому полягає велика небезпека”, – переконана Ірина Копистинська, кандидатка філологічних наук, завідувачка кафедри журналістики, реклами та зв’язків з громадськістю Університету Короля Данила.

 

 

“Мене, як громадянку, не повинне цікавити фінансування чи недофінансування Суспільного. Я хочу знати, що наступного року воно виготовлятиме такий продукт, який я хочу дивитися, отримувати інформацію вчасно, оперативно та правдиво. Чому 3,5 тисячі працівників суспільного не вийшли під Верховну Раду і не вимагають нормального фінансування? Надіятися, що люди, які мають свої олігархічні канали, приймуть рішення і вам виділять гроші, – наївно. Ми, як громадянське суспільство, готові підтримати вас”, – сказала Наталка Сербин, громадська активістка, волонтерка, очільниця обласного Центру допомоги учасників АТО.

Письменник Володимир Єшкілєв вважає, що суспільний мовник, як європейська інституція, не зможе функціонувати в Україні. “Погляньмо на саму структуру суспільного мовлення. Воно створене за певними взірцями та аналогами Європи. Немає на що спертися тут, в Україні. Там воно суспільству потрібне, а тут – ні. Наше суспільство не розвивається, не росте. Воно архієзується”, – каже письменник Володимир Єшкілєв.

Інформаційний аналітик Ігор Ткач припустив, що у недофінансуванні Суспільного можуть бути й більш приховані мотиви. “Треба розрізняти медіа як суб’єкт господарювання і медіа, яке має суспільну функцію. Можливо, недофінансування Суспільного, – це надія влади на те, що ви “помрете, не народившись”? Аби була змога все ж мати у розпорядженні засіб масової інформації і через нього вести пропаганду. Жодна влада не зможе від такого відмовитися”, – припускає Ігор Ткач.

Під час обговорень йшлося і про майбутнє телебачення як засобу масової інформації, адже чимало людей у всьому світі не дивиться телевізори взагалі. “Телебачення, справді, достатньо швидко втрачає свої позиції, порівняно із інтернет-ЗМІ. Проте Суспільне мовлення – це не лише телебачення, а й радіоканали та цифрові платформи. Увесь наш контент адаптований під кожну із цих платформ. Аудиторія обирає лише в який спосіб його споживати”, – розповідає продюсерка UA: КАРПАТИ.

Один із таких проектів, який вийде одразу на радіо та цифрових платформах, є нова програма UA: КАРПАТИ “Дебати на вимогу”. Невдовзі вона стартує у всіх регіонах України.

“Зараз ми працюємо для створення спільного простору Суспільного мовлення. Воно проявляється по різному– спільний контент, стилістика та проекти. Один із нових проектів для радіо та цифрових платформ – “Дебати на вимогу”. Це майданчик, де громадськість може напрацювати спільне рішення тієї чи іншої суспільної проблеми, – розповідає продюсерка радіо UA: КАРПАТ Наталія Асатурян. – Громадські організації, влада, хто-завгодно може ініціювати дебати та будь-яку важливу для громади тему. Ми можемо допомогти в організації, стати модератором дискусії. Тож, запрошуємо громадськість”.

Нагадаємо, через недофінансування державою на 50% дефіцит критично необхідних коштів ПАТ “Національна суспільне телерадіокомпанія України” до кінця 2018 року становить 220 млн грн. Через це компанія змушена була впроваджувати антикризові заходи.