-
Разом з головою постійної комісії обласної ради з питань регіональної політики, децентралізації та розвитку місцевого самоврядування Василем Мельничуком обговорюємо за і проти існування Переріслянської ОТГ
До розмови ми також запросили представницю Переріслнської ОТГ Марію Дмитрук, яка є сільським головою села Фитьків. Але вона не прийшла в студію мотивуючи це тим, що захворіла.
Чи має право на існування Переріслянська ОТГ?
Процес об'єднання громад та реформа місцевого самоврядування проходить не просто в силу різних причин. І ми зараз знаходимося на етапі добровільного формування таких громад, яке передбачає свідомий підхід до вирішення тих чи інших проблем. Чому свідомий? Тому що в тому чи іншому форматі цим громадам треба буде ще жити і забезпечувати свою життєдіяльність. Це зовсім інший статус, зовсім інша комунікація. Що стосується так званої Переріслянської ОТГ, то на сьогоднішній день такої ОТГ немає. Свого часу Кабінет Міністрів затвердив своєю постановою перелік спроможних громад Івано-Франківської області. У цьому переліку є Тисменичанська ОТГ, до складу якої входять села Перерісль, Волосів, Фитьків, Гаврилівка, а також Тисменичани, Камінне, Лісна Тарновиця, якщо я не помиляюся. В принципі, і на момент звернення до обласної ради і на сьогоднішній день чинною є Тисменичанська ОТГ. По-друге, йшлося тільки про зміну центру громади, а не про формування нової громади, як це було з Дзвиняцькою ОТГ.
Тобто інша група, яка хоче сформувати Переріслянську ОТГ, вважає, що до її складу мають увійти всі вісім сіл, які входять до Тисменичанської , чи тільки чотири (Перерісль, Волосів, Фитьків, Гаврилівка)?
Згідно з перспективним планом і пропозицій, які подавалися обласною державною адміністрацією, стовідсотково зберігалася кількість населених пунктів. Йшла мова про зміну центру громади. Якщо вірити всім офіційним документам,тільки половина цих населених пунктів подала на зміну центру. Тоді виникає питання: якщо ми сьогодні в такому форматі не можемо домовитися на початковій стадії, ще немає серйозних питань, а вже половина сіл відходить.
Але Тисменичани мали достатньо часу, аби постаратися об'єднати навколо себе інші села. Наскільки знаємо, процес відбувався трохи уповільнено і, наскільки я володію інформацією, не всі села відгукнулися на пропозицію Тисменичан увійти в їхню ОТГ. А Переріслянська ініціативна група говорить, що вони були активніші і змогли домовитися. Згідно їхніх аргументів, процес добровільний і чи не варто все ж дозволити створити громаду. Яка правда в цій ситуації?
Ну, правда десь посередині. Хочу розповісти, якими критеріями керується обласна рада для того, щоб можна було легше зрозуміти суть питання. Основні критерії – добровільність і і спроможність. Якщо ми говоримо про добровільність і повертаємося до формату Переріслнської ОТГ, то я ще раз повторюю - жоден населений пункт не випав з тої громади, яка мала бути Тисменичанською. Тоді виникає питання: якою буде позиція цих населених пунктів? Чому ми про це говоримо? Тому що маємо фактор Устерік. Коли утворилася Білоберізька громада, і Устеріки не дали згоду, не пішли на вибори. До сьогодні питання не вирішено. Маючи такий досвід, ми не хочемо, щоб така ситуація повторилася. Якщо вона повториться, це негативно позначиться на реформі місцевого самоврядування. Ми дуже уважно ставимося до тих процесів, які проходять, моніторимо ситуацію. Ми спілкуємося з депутатами місцевих та районних рад. Щодо Переріслянської ОТГ є рішення Надвірнянської районної ради, до якого ми не можемо не прислухатися. Воно говорить прямо - призупинити процес, і ми маємо позов до суду щодо рішення про утворення цієї громади. Тому обласна рада дуже виважено підходить до цього моменту. Краще сім разів відміряй, а один раз відріж. Крім того, не можна сказати, що в нас уже вибори там 29 жовтня, а ви прийміть рішення про створення такої то громади. Обласна рада не буде заперечувати, якщо все нормально. Але не у випадку, коли вже постфактум тоді треба приймати рішення, бо ми так хочемо. Депутати приймають рішення і їм нести за це відповідальність.
Чи є обов'язковою умовою для проведення виборів у ОТГ внесення громади до перспективного плану? Чи вибори можуть відбутися і без цього?
Таке питання піднімали на сесії обласної ради, його задавали доповідачам. Розглядала комісія, чи не стане це предметом якихось подальших судових позовів. Немає навіть з цього приводу рішення Кабінету Міністрів. Виборчий процес ніхто не зупиняв. Як будуть розвиватися події, мені сказати важко. Чи можна поправити ситуацію, перевести в таке поле, щоб дійсно була ОТГ? Ну, немає нічого неможливого, але треба працювати. Треба йти на компроміс, шукати варіанти. Все ж таки позиція тих населених пунктів, які наразі не виявили бажання, теж є важливою. І немає можливості утворити ще одну громаду у межах Тисменичанської ОТГ, як ми голосували за Дзвиняцьку. Наразі я вважаю, що вирішення цього питання в руках у самих гравців - тих же місцевих рад. Якщо Кабінет Міністрів прийме розпорядження про існування Переріслянської ОТГ - так тому і бути.
Тобто голосування обласної ради та внесення чи не внесення до перспективного плану не є вирішальним і останнє слово все ж таки за Кабінетом Міністрів?
В принципі після всіх процедур, які проходять в органах місцевого самоврядування, після позитивного висновку обласної державної адміністрації наступним кроком є рішення обласної ради. Тому що вона несе відповідальність за соціально-економічний розвиток території. Логічним було б рішення обласної ради, а вже потім Кабмін приймає остаточне рішення. Не знаємо як буде. Побачимо. Ну і самому цікаво, як події розвиватимуться.
Чи буде спроможною Тисменичанська ОТГ, якщо села Перерісль, Волосів, Фитьків, Гаврилівка вийдуть з неї?
Ну, питання не зовсім на нашу адресу. Це робота обласної держадміністрації, а такожє центрів місцевого самоврядування. Але я вважаю, що малі громади не мають переваги. Зараз світ став настільки глобальним, що потрібно створювати потужні, спроможні адмінодиниці, які реально можуть забезпечити життєдіяльність своїх територій, своїх громад, залучити інвестиції. Тому я особисто сумніваюся, що якщо громада немає місцевого бізнесу, якихось серйозних, привабливих напрямків розвитку, то дуже складно буде говорити про її існування. Тому коли говоримо Переріслянську ОТГ - це та сама Тисменичанська. У такому форматі вона, можливо, була б більш спроможною громадою.
Чи дотримана юридична процедура утворення Тисменичанської і Переріслянської громад?
Ми не будемо зараз давати правову оцінку. Чинним є рішення обласної ради минулого скликання про перспективний план. Воно приймалося в липні 2015 року. У випадку якщо когось щось не влаштовує, то законодавство передбачає можливість внесення певних змін при формуванні конфігурації громад. Я вважаю, що зараз є ще час. Якщо є претензії - є певна процедура. Робіть правильно, у правовому полі, і я вважаю, що обласна рада піде вам назустріч.
Пан Панасюк і Офіс Реформ виступили на підтримку створення Переріслянської ОТГ. І цікава позиція обласної ради чому вона все ж таки не проголосувала? Чому вона вважає, що варто залишити Тисменичанську ОТГ і нічого більше не створювати? Це лише перспективний план?
Що таке перспективний план? Це бачення розвитку території спроможних громад, які здатні забезпечити соціально-економічний розвиток своїх населених пунктів. То чому ж Переріслянська ОТГ не була проголосована? По-перше, як я вже говорив, дуже багато незрозумілих питань. До прикладу, якщо ці чотири села йдуть на вибори, вибирають голову, то всі інші села долучаються тільки через механізм приєднання. Тобто вони ставляться перед фактом. Окрім того можемо говорити про такі моменти, коли ти зраджуєш офіційне рішення Надвірнянської райнної ради. Обласна рада не може не зважати на рішення депутатів райради. І ми маємо позов до суду. У нашій області маємо фактор Устерік. І тому зважаючи на всі «за» і «проти», я вважаю, що обласна рада прийняла нормальне, виважене рішення. Нічого страшного, якщо буде продовжений процес діалогу, процес комунікації, тому що ці села нікуди не зникають, вони залишаються в тій же конфігурації.
Як діятиме обласна рада, якщо суд визнає правильним ініціативу створення Переріслянської ОТГ? Тоді ви проголосуєте за її створення чи будете шукати якісь інші рішення?
Обласна рада працює у правовому полі, керується Конституцією та законами України. Якщо буде судове рішення і воно вимагатиме рішення про створення - зрозуміло, що це питання буде внесено до сесійної зали і з цього приводу буде прийняте певне рішення.
На ваш погляд, яке ідеальне вирішення проблеми?
Найкращий лікар - це час. Ми побачимо, як події будуть розвиватися.
Треба дати час для того, аби просто громади між собою поспілкувалися?
Думаю, що так. Просто хочу ще раз підтвердити, що обласна рада не є якоюсь перепоною процесу реформування, утворення громад тощо. Ми свідомі того, що йде реформа, що децентралізація потрібна, що вона має змінити обличчя країни на краще. Але ми не хочемо, щоб обласна рада підтримувала одних, а інших ні. Це настільки складне рішення і для громад, і для органу місцевого самоврядування в плані формування цих громад. Це зовсім інша одиниця, зовсім інший статус. Змінюються міжбюджетні стосунки, тут зовсім інша комунікація і завдання. Хочеться, щоб якихось помилок у нас не було.
Михайло Качанський
Любомир Зубик
Поділитися:
- Click to share on Twitter(Відкривається у новому вікні)
- Click to share on Facebook(Відкривається у новому вікні)
- Click to share on Google+(Відкривається у новому вікні)
- Click to share on VK(Відкривається у новому вікні)
